Моніторинг забезпечення – це комплекс дій, спрямованих на забезпечення контролю за кількісними, якісними та вартісними параметрами предмета застави, його правовою приналежністю та умовами зберігання.

Основною метою моніторингу застави є визначення відповідності характеристик заставленого майна, умов його зберігання та експлуатації вимогам, що зазначені у договорі застави, а також своєчасне виявлення фактів чи передумов зниження кількісних і якісних параметрів заставленого майна чи інших порушень умов договору застави з метою формування комплексу дій щодо захисту інтересів банку у сфері заставного забезпечення кредиту. Змістом моніторингу заставного забезпечення є:

• перевірка стану майна і фактичної його наявності у місці зберігання чи експлуатації;
• підтвердження прав власності заставодавця на предмет застави;
• контроль за поточною ринковою вартістю майна;
• аналіз достатності заставленого майна з урахуванням поточної інформації про наявність вимог третіх осіб на володіння предметом застави;

Перевірка наявності та умов збереження заставленого майна проводиться протягом усього строку кредитної угоди з періодичністю, яка залежить від виду майна:

• для нерухомого майна – не менше ніж один раз на 3 місяці;
• для рухомого майна, обладнання, транспортних засобів (повітряний, морський, річковий транспорт) – не менше ніж один раз на квартал;
• для залізничного та автомобільного транспорту (у т.ч. пересувної спецтехніки) – не рідше одного разу на місяць;
• для товарів в обороті – не рідше ніж два рази на місяць;
• інше майно – не рідше одного разу на квартал;